У ХХ столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років. Голодомор 1932-1933 років став національною катастрофою, він мав на меті знищити українську націю. Вимирали цілі села, родини, живі і ненароджені. Знищити українців, як націю – мета організаторів голодомору. Остаточно ліквідувати мову, культуру, історію, все те, що робить нас унікальними в цьому світі. Українці мали забути, хто вони, ким були їхні предки, що мають зберегти для світу їхні нащадки. Цей акт масового винищення людей підірвав генофонд української нації, а свідчення про нього стали нашою генетичною пам’яттю.
Нашим спільним обов'язком є гідне вшанування вбитих голодом жертв комуністичного режиму, а також розповісти про причини, наслідки Голодомору та спротив злочинній політиці тоталітарного режиму. Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Людським життям загрожує пандемія коронавірусної хвороби. Запроваджені карантинні заходи вносять обмеження у проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам'яті жертв Голодомору. Сьогодні, 27 листопада до пам'ятних знаків жертвам голодоморів та політичних репресій в знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору були покладені квіти, композицій з пшеничних колосків та хвилиною мовчання вшановано пам'ять усіх загиблих тих страшних років минулого століття.