З настанням теплих весняних днів жителі територіальної громади починають господарювати на своїх городах, подвір'ях, прибудинкових територіях. І, на жаль, часто таке прибирання завершується спалюванням залишків сухої трави, листя та різного сміття і замість приємного запаху весни, відчувається наслідок людської діяльності - їдкий сморід.
Такі "добрі" наміри при наведенні чистоти і порядку можуть мати згубні наслідки для довкілля і завдавати шкоди здоров'ю людей.
З року в рік місцева влада звертається до громадян з проханням не палити листя та сміття, так як це — смертельна небезпека! Це заборонено законодавством!
Адже ми й так мешкаємо у середовищі з техногенним навантаженням, яке невпинно збільшується. А тут ще ця проблема із палінням сміття. Спалюючи його, людина не задумується над тим, якої шкоди це завдає довкіллю. А вона багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, ми рідко надаємо цьому значення. Не кожен знає, що тонна тліючого листя виділяє 30 кілограмів чадного газу (він зв’язується із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин організму) та 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, стають причиною кашлю та першіння в горлі,. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні сполуки.
Слід зазначити, що заборону спалювати рослинні залишки та сміття закріплено на законодавчому рівні: стаття 50 Конституції України гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля. Кожен з нас має законне право вдихати чисте повітря.
Проте, й це не стає досить вагомим аргументом для деяких громадян.
Окрім безпосередньої загрози для здоров'я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до таких екологічних наслідків, як руйнація ґрунтового та озонового шару. Коли рослинність перегниває за природних умов, поживні речовини повертаються в ґрунт.
Так що ж робити з опалим листям?
Існує спосіб компостування (перегнивання листя, відходів із продуктів харчування, яєчної скорлупи, чайних пакетиків). Після чого можна використовувати компост в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Ще один безпечний спосіб для переробки сміття є використання біо бактерій, які не шкідливі для навколишнього середовища та доступні у продажу.
З огляду на вище викладене людям варто замислитись, чи варто випалювати суху траву, бур’ян, листя при наведенні ладу біля своїх садиб, на городах, прибудинкових територіях, перетворюючи родючі землі навколо себе на попелище.
