Голокост - це масове знищення нацистами єврейського населення Європи під час Другої світової війни. 27 січня відзначають Міжнародний день пям’яті жертв Голокосту, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН. Дату 27 січня обрали не випадково, саме цього дня у 1945 році війська 1-го українського фронту звільнили в’язнів концтабору Освенцим (Аушвіц – Біркенау, Польща). Усього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей. Символом Голокосту в Україні став розстріл ста тисяч людей, більшість із яких були євреями, у Бабиному Яру (м.Київ) у 1941 році.
Бабині Яри були й на Вінниччині у Літині. 17 липня 1941 року містечко Літин було окуповане німецькими військами. За розпорядженням військової адміністрації євреїв окупанти зігнали в окремі місця – гетто, що знаходилися по вулиці Інтернаціональній (нині Михайла Стельмаха) та Урицького (нині Омельяна Грабця).
View the embedded image gallery online at:
https://lityn-selrada.gov.ua/news-lityn/golokost-shram-na-sertsi-lyudstva#sigProId6bc8c19572
https://lityn-selrada.gov.ua/news-lityn/golokost-shram-na-sertsi-lyudstva#sigProId6bc8c19572
Гетто - це житлові зони, куди нацисти насильно зганяли євреїв для компактного проживання з метою ізоляції від неєврейського населення. Метою створення гетто було полегшення майбутньої ліквідації євреїв, запобігання опору і отримання безкоштовної робочої сили. Восени 1941 року селище стало центром гебіта Літин. Сюди були переселені євреї з навколишніх сіл. Їх заганяли за колючий дріт гетто і розселяли у єврейських будинках. У кожному проживало 5, 6 родин. 19 грудня 1941 року в Літині було розстріляно 1986 євреїв. Загалом за період з червня 1941 року по березень 1944 року розстріляно, замучено і заморено голодом по Літинському району, не враховуючи заарештованих і зниклих безвісти військовополонених - 3200 євреїв.
Сьогодні,18 грудня керівництво Літинської селищної ради та відділу освіти Літинської селищної ради вшанували пам'ять наших співгромадян єврейської національності, а також мільйонів усіх тих чоловіків, жінок, дітей, у яких страшний Голокост забрав право на життя До Пам’ятних знаків було покладено квітів та запалено поминальні лампадки.
Пам`ятати і не повторювати помилки минулих поколінь – це те, до чого ми маємо прагнути. Всі люди різні, але всі – рівні. Всі люди однаково мають право на життя, незалежно від національності, кольору шкіри чи віросповідування. Доброта та милосердя, толерантне ставлення один до одного – це те, що робить людину людиною.
Пам’ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам’яті, відстоювати гідність людини і докладати зусиль до недопущення геноцидів і злочинів проти людяності.
