18.05.2021р. під головуванням очільника територіальної громади Анатолія Бичка відбулось пленарне засідання 6 позачергової сесії 8 скликання Літинської селищної ради, на якому депутати органу місцевого самоврядування розглянули наступні питання порядку денного:
1. Про затвердження плану модернізації та розвитку мережі закладів загальної середньої освіти Літинської селищної ради.
2. Про згоду на подання проектів для участі у реалізації програми «Спроможна школа для кращих результатів».
3. Про внесення змін до рішення 2 сесії селищної ради 8 скликання від 23.12.2020 р. №44 «Про бюджет Літинської селищної територіальної громади на 2021 рік» .
По даних питаннях доповідачі довели до відома депутатський корпус про необхідність прийняття відповідних рішень. В процесі обговорення депутати більшістю голосів підтримали запропоновані проекти.
Щорічно 18 травня в Україні відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
У цей день в державі вшановують памʼять про понад 110 тисяч кримських татар – корінного населення Кримського півострова і однієї з титульних націй України, які загинули під час й у декілька місяців після депортації кримськотатарського народу 1944 року. Зазначеною постановою події 44-го року визнано геноцидом кримськотатарського народу.
Депортація кримських татар з півострова під час Другої світової війни почалася 18 травня 1944 року і тривала до початку червня. Підставою для цього стали претензії в нібито “масовій зраді та колабораціонізмі” під час окупації фашистськими військами.
За офіційними даними радянської влади, були депортовані понад 183 тис. кримських татар, за татарським джерелами – понад 228 тисяч, з яких половина не витримала тяготи депортації.
У цей день весь світ згадує жахливі події 1944-го року, коли, за вказівкою вождів тоталітарного режиму, примусово депортували у віддалені регіони Радянського Союзу кримських татар, а з ними й представників інших національних меншин. Біль кримськотатарського народу – це наш спільний біль. Біль десятків тисяч кримських татар, які ніколи так і не повернулися до рідного Криму.
Однак, історія повторилась… Після віроломної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня відзначають також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Вітаю Вас із професійним святом – Міжнародним днем музеїв! Завдяки самовідданій творчій праці тих, хто присвятив своє життя розвитку музейної справи, дбайливо зберігається й примножується спадщина рідного краю, поєднується минуле, сьогодення й майбутнє, виховується почуття прекрасного, повага до народних традицій і любов до національного мистецтва.
Я високо ціную Ваші щоденні творчі зусилля, спрямовані на дбайливе збереження та популяризацію самобутнього спадку рідного краю. Музеї є безцінними джерелами пізнання, які освячують наше долучення до культурно-історичних цінностей і духовних реліквій.
Твердо вірю, що самовіддана праця музейних працівників – вірних служителів – часу і надалі вирізнятиметься високим професіоналізмом, подвижництвом, сприятиме примноженню нетлінних духовних надбань.
Зичу всім музейним працівникам громади успіхів у трудовій діяльності, поповнень музейних зібрань, розширення наукових та професійних доробок, міцного здоров’я, щастя, наснаги та непохитної віри в світле майбутнє!
День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.
Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.
Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений.
Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.
Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».
«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
Сьогодні Україна вперше відзначає День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни
14 травня Україна вперше на державному рівні вшановуватиме пам’ять тих людей, які, ризикуючи життям, рятували євреїв в роки Другої світової війни. Відповідну постанову про відзначення цієї дати ухвалила на початку року Верховна Рада. У світі рятівників євреїв заведено називати «Праведниками народів світу» – Ізраїль на державному рівні присуджує їм це почесне звання. Україна – серед першої п’ятірки світових держав, де найбільше врятували євреїв від рук нацистів.